Діяльність МА

ІІІ . Діяльність ШМА

1. Голова ШМА планує роботу на навчальний рік, що включає проведення засідань та міжсекційну діяльність, а також ведення документації.

2. Засідання ШМА проводять чотири рази упродовж навчального року.

3. План роботи МА складає голова ШМА з урахуванням типу закладу та завдань навчально-виховного процесу. Затверджує річний план роботи ШМА директор ліцею.

4. Перелік основних питань, які порушують на засіданнях ШМА:

– вивчення навчальних програм, інструктивних і методичних листів Міністерства освіти і науки України, підручників, посібників;

- ознайомлення з новою психолого-педагогічною й методичною літературою, фаховою пресою;

- обговорення досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду;

- заслуховування й обговорення доповідей, що стосуються актуальних проблем навчання й виховання учнів;

- складання й обговорення тестів для визначення рівня навчальних досягнень учнів з української мови й літератури та світової літератури;

- аналіз якості знань, умінь, навичок учнів;

- аналіз відвіданих уроків і заходів, обмін досвідом;

- творчі звіти вчителів за навчальний рік;

- звіти вчителів про курсову підготовку, атестацію;

- звіти про роботу, спрямовану на вирішення науково-методичної й виховної проблеми, над якою працює ліцей;

- звіти вчителів відповідальних за кабінети;

- вироблення й унесення пропозицій щодо змін до білетів і завдань ДПА;

- планування й підготовка предметних тижнів у ліцеї;

- підготовка й обговорення завдань до І ( шкільного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання, інших змагань.

5. На засідання ШМА виносять не менше трьох питань. Роботу засідання протоколюють.

6. ШМА підзвітне у своїй роботі методичній раді й адміністрації ліцею.

7. ШМА може клопотатися перед адміністрацією ліцею щодо заохочення( відзначення) учителів за досягнення високих результатів у роботі з учнями. Форми і види заохочення регулюються законодавством України.

ІІІ. Зміст діяльності методичного об’єднання навчального закладу

 

3.1. Проведення проблемного аналізу результатів освітнього процесу.

3.2. Подання пропозицій щодо зміни змісту та структури обов’язкових навчальних курсів, їхнього навчально-методичного забезпечення, корегування вимог до мінімального обсягу та змісту навчальних курсів.

3.3. Проведення первісної експертизи суттєвих змін, які вносять викладачі до навчальних програм і які забезпечують засвоєння учнями вимог державних освітніх стандартів.

3.4. Подання пропозицій щодо організації та змісту атестації педагогів.

3.5. Подання пропозицій щодо організації та змісту досліджень, орієнтованих на поліпшення засвоєння учнями навчального матеріалу відповідно до державних освітніх стандартів.

3.6. Залучення вчителів до інноваційної діяльності, стимулюючи наукове осмислення і узагальнення результатів дослідницько-експериментальної роботи. 

3.7. Прийняття рішень про підготовку методичних рекомендацій на допомогу вчителям, організація їхньої розробки та засвоєння.

3.8. Розробка методичних рекомендацій для учнів та їх батьків щодо найкращого засвоєння відповідних предметів і курсів, підвищення культури навчальної праці, дотримання режиму праці та відпочинку.

3.9. Організація роботи диференційованих методичних семінарів для різних груп педагогів.

3.10. Залучення учнів до науково-дослідницької діяльності.

3.11. Координація позакласної роботи з предмета, проведення предметних тижнів, олімпіад.

IV. Основні напрями діяльності методичного об’єднання

навчального закладу

4.1. Вивчення нормативно-інформаційної документації і методичних листів з питань освіти.

4.2. Ознайомлення з аналізом стану викладання навчального предмету за підсумками внутрішньошкільного контролю.

4.3. Взаємовідвідування уроків певної тематики з подальшим самоаналізом і аналізом досягнутих результатів.

4.4. Організація відкритих уроків певної теми з метою ознайомлення з методичними розробками складних тем предмету.

4.5. Вироблення єдиних підходів до оцінки результатів освоєння програми на основі розроблених освітніх стандартів з предмету.

4.6. Ознайомлення з методичними розробками різних авторів з предмету; аналіз методів викладання предмету.

4.7. Організація і проведення предметних тижнів; організація і проведення першого етапу предметних олімпіад; конкурсів, оглядів; питання стану позакласної роботи з предмету.

4.8. Заслуховування звітів про професійну самоосвіту вчителів, роботу на курсах підвищення кваліфікації в інститутах, звіти про творчі відрядження.

4.9. Інтеграція нових навчальних програм у цілісний навчальний план школи. 4.10. Обговорення, рецензування, опанування різних матеріалів, підготовлених на МО.

4.11. Аналіз ходу та результатів інноваційної діяльності.

4.12. Проведення проблемного аналізу результатів нововведень, які безпосередньо ініціює МО.

4.13. Організація та корекція стратегічних документів школи в межах своєї компетенції.

4.14. Керівництво дослідницькою роботою учнів.

4.15. Подання пропозицій щодо поліпшення науково-методичної роботи в школі, діяльності методичної ради.

4.16. Організація різних творчих конкурсів, інтелектуальних марафонів. 

4.17. Організація роботи зі створення та збагачення банків даних про перспективні нововведення та інноваційні ідеї в межах своєї компетенції та за своїм профілем.

4.18. Встановлення і розвиток творчих зв’язків і контактів з аналогічними підрозділами інших закладів освіти, ВНЗ і науково-дослідницьких інститутів, дослідниками в інтересах вдосконалення своєї роботи.

4.19. Розробка методичного інструментарію для встановлення ефективності нововведень, що проводяться, результатів досліджень.

Методичні об'єднання:

На всіх етапах розвитку школи головним завданням було і залишається підвищення рівня професійної майстерності педагогів. Учитель комунального закладу "Вінницький ліцей № 8" - це спеціаліст, який може оновлювати, вдосконалювати зміст своєї діяльності. Впоратися з цим завданням можна тільки за умови добре організованої та спланованої роботи шкільних методоб'єднань, оскільки в системі роботи методоб'єднання одним з провідних напрямів його діяльності є підвищення педагогічної майстерності вчителя без відриву від основного місця роботи. Вдосконалення професійної майстерності вчителя є одночасно й серйозним поштовхом до самоосвіти, умовою успішної, творчої праці.

Методичні асоціації ми розглядаємо як головну форму науково-методичної роботи ліцею. Керує роботою методичного об'єднання голова, якого обрано членами методичного на два роки. Діяльність спрямована на вирішення таких завдань:

- забезпечення засвоєння й використання найраціональніших методів і прийомів навчання та виховання школярів;

- постійне підвищення рівня загальнодидактичної й методичної підготовки педагогів для організації та здійснення навчально - виховного процесу ;

- обмін досвідом, пропаганда та здійснення нових підходів до організації навчання й виховання;

- забезпечення постійного засвоєння сучасної педагогічної теорії і практики;

- створення умов для самоосвіти вчителів і здійснення керівництва творчою діяльністю педагогів.

Робота методичних асоціацій передбачає:

- діагностику утруднень вчителів, вихователів, класних керівників і вибір форм підвищення кваліфікації на основі аналізу потреб;

- вдосконалення педагогічної майстерності;

- розробку основних напрямків і форм активізації пізнавальної, науково - практичної діяльності учнів (олімпіади, конкурси, предметні тижні, аукціони знань);

- вивчення, узагальнення, впровадження кращого перспективного досвіду;

- створення банку даних інноваційних технологій;

- здійснення моніторингу ефективної діяльності членів методичного об'єднання;

- наставницький супровід становлення педагогічної майстерності, професійної компетентності молодих вчителів;

- участь в атестації педагогічних працівників.

Відбувається робота в двох напрямах:

1. теоретична частина - запровадження інноваційних технологій у навчальний процес, використання новітніх технологій;обговорення питань організації та здійснення контрольних зрізів знань.

2. практична частина - відкриті уроки, самоосвіта, творчі звіти тощо.

Реалізація запланованої роботи методичної асоціації відбувається через усі вище зазначені форми, провідними з яких вважаємо:

1. Робота методоб'єднань з питань теорії та методики навчальних предметів.

2. Виявлення, апробація та впровадження передового педагогічного досвіду.

3. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів.

4. Керівництво творчою роботою учнів.

5. Робота наставників з молодими вчителями.

6. Взаємовідвідування уроків.

7. Вивчення методичних, психолого-педагогічних новинок.

8. Проведення відкритих уроків з проблем, які поставлено на засіданнях МО.

9. Захист проекту уроку, позакласного заходу.

10. Участь в методичних виставках.

11. Орієнтування педагогів на самоконтроль та аналіз педагогічної діяльності результатів учбового процесу.

12. Методичні оперативки.

13. Проведення методичних тижнів.

14. Обмін досвідом.

15. Курсова підготовка та атестація.

 Вся робота методоб'єднань пронизана практичною направленістю. Життя наполегливо вимагає творчого підходу до підбору тем, над якими працюють протягом навчального року вчителі. Важливо, що поряд з питаннями конкретно-методичного характеру, в полі зору знаходять місце питання психології молодшого школяра, проблеми дидактики уроку. Без цього сучасний учитель не може повною мірою забезпечити високу якість знань, умінь і навичок учнів.

Засідання методичних асоціацій вчителів проходять 4 рази на рік. План роботи методичних асоціацій змістовний, конкретний, який відповідає сучасним вимогам. Крім спланованої методичної роботи на рік, у керівника методичної асоціації є:

- відомості про вчителів методичної асоціації;

- протоколи засідань у стислому вигляді;

- виступи вчителів на засіданнях методичних асоціацій, короткі рецензії на відкриті уроки.

Аналізуючи питання, які виносились на засідання методичних асоціацій, серед інших ми виділили провідні:

- особливість вчителя і психологічний контакт з школярами;

- майстерність вчителя в реалізації спадкоємності й наступності у навчанні;

- дидактичні матеріали;

- творча лабораторія вчителів;

- комплексні вміння вчителя, необхідні для його творчої діяльності;

- оптимальні методи і прийоми розвитку творчості в класних колективах;

- нетрадиційні прийоми конструювання уроку на основі врахування індивідуальних особливостей учнів;

- досвід управління розвитком творчості дітей на уроках;

- аналіз ефективної індивідуалізації та диференціації учнів на уроках;

- досвід творчої діяльності вчителя;

- реалізація міжпредметних зв'язків на уроках;

- творчий підхід учителя до вибору засобів, форм, прийомів і методів навчання школярів;

- виховання вольових якостей характеру в учнів;

- роль самостійної роботи в підвищенні рівня знань і вихованості учнів;

- відкритий урок як важливий засіб розвитку творчої активності вчителя;

- система роботи вчителя з формування мовленнєвих умінь на уроках;

- розвиток логічного мислення учнів у процесі викладання математики;

- розвиток пізнавальної активності на уроках;

- активізація розумової діяльності учнів;

- розвиток творчого мислення учнів;

- активізація творчої пізнавальної діяльності;

- види письмових робіт творчого характеру;

- шляхи і засоби активізації словника;

- система перевірок письмових робіт. Оцінка знань, умінь і навичок

- планування та організація повторення;

- компетентність учителя у вивченні психологічних особливостей учнів та вміння діагностувати їх творчість;

- стимулювання дитячої творчості;

- взаємодія з батьками у розвитку творчих здібностей дитини;

- організація творчих справ у класі;

- особливості підготовки дітей до навчання у школі другого ступеня.

Кожний керівник МА наприкінці навчального року аналізує діяльність свого МА та на основі цієї інформації проводиться загальний аналіз діяльності.